абсолютизація


абсолютизація
-ї, ж.
Визнання чого-небудь безвідносно, винятково значимим, самодостатнім, зведення чого-небудь в абсолют; доведення до абсолюту.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "абсолютизація" в других словарях:

  • абсолютизація — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • етичний — а, е. Прикм. до етика. •• Ети/чний релятиві/зм методологічний принцип пізнання і тлумачення моралі, суть якого полягає в абсолютизації моменту відносності й умовності в змісті моральних норм, уявлень, ідеалів …   Український тлумачний словник

  • лінеаризм — у, ч., муз. Голосоведення, основане на абсолютизації лінеарності …   Український тлумачний словник

  • сцієнтизм — у, ч. 1) Тенденція до витлумачення філософського й соціологічного знання в світлі принципів і методів, властивих природничим наукам. 2) Абсолютизація ролі науки, наукових знань як головного чинника прогресу в історії і засобу вирішення суспільних …   Український тлумачний словник